drink

1. n

1) напій, питво; пиття

soft drinks — безалкогольні напої

2) спиртний напій

small drink — пиво

3) схильність до спиртного, пияцтво

to take to drink — запити, запиячити

to have a drink — випити, напитися

to be on the drink — дуже пиячити

4) ковток; склянка (вина, води тощо)

5) розм. водний простір; океан

the big drink — амер. Атлантичний океан; ріка Міссісіпі

the D. — Ла-Манш

2. v (past drank; p.p. drunk)

1) пити

to drink a glass dry — випити до дна

to drink deep — зробити великий ковток

2) випивати, пиячити

to drink hard — дуже пити (пиячити)

3) напоювати, підпоювати

4) виголошувати тост, пити (за когось, щось — to)

to drink to smb.'s health (to smb.'s success) — випити за чиєсь здоров'я (за чиїсь успіхи)

5) зазнати, набратися (горя)

6) усмоктувати, убирати (вологу)

7) пропивати (тж drink away)

* * *

I [driçk] n

1) питво

2) напій

soft drinks — безалкогольні напої; спиртний напій

short drink — аперитив; стан сп'яніння; запій; пияцтво, алкоголізм

3) ковток

4) cл. водний простір; oкeaн

the big drink — aмep. Атлантичний oкeaн; ріка Міссісіпі

the Drink — Ла-Манш

II [drink] v

(drank; drunk)

1) пити

2) випивати; пити, пиячити; напоювати, підпоювати

3) (тж. to) пити (за кого-небудь, за що-небудь); проголошувати тост

4) випити; покуштувати, хлебнути, ковтнути

5) убирати, всмоктувати (часто drink up, drink in)

6) пропивати (тж. drink away)

7) мати смак, букет; добре питися (про спиртне)